Що новий німецький уряд обіцяє Україні та чи скасує виплати українським біженцям

Якими будуть пріоритети нового уряду, чи зменшать виплати українським біженцям, що записано в коаліційній угоді щодо підтримки України та чи зможе Берлін збільшити допомогу Києву на тлі тарифної війни зі США — читайте в матеріалі hromadske.

Оборона в пріоритеті

Вперше за довгий час коаліцію вдалося сформувати лише з двох учасників, які є важковаговиками німецької політики та найбільшими партіями країни. Востаннє правоцентристи з ХДС/ХСС і лівоцентристи з СДП разом ділили уряд у 2021 році, коли канцлеркою була Ангела Меркель.

Це лише п’ятий раз в історії Німеччини, коли християнським демократам і соціал-демократам вдалося створити «Велику коаліцію» без залучення інших політичних сил. У Бундестазі нова коаліція матиме хитку більшість — 328 із 630 місць. Для прийняття законів у німецькому парламенті потрібна абсолютна більшість — щонайменше 315 голосів. 

Попередній уряд так званої «Світлофорної коаліції» було сформовано з трьох політсил — Соціал-демократичної партії, партії «Союз 90/Зелені» та «Вільної демократичної партії», яка цього разу не змогла потрапити до парламенту. Ця трійка мала різні пріоритети та врешті-решт розпалася через непереборні розбіжності щодо «боргового гальма», яке перешкоджало збільшенню витрат на оборону.

Підтримати

Нова коаліція не зіткнеться з суперечками щодо «боргового гальма», оскільки на останньому засіданні парламенту попереднього скликання в березні ХДС/ХСС, соціал-демократи й партія «Союз 90/Зелені» проголосували за внесення змін до Конституції для пом’якшення правил державних запозичень. 

Це рішення дозволяє збільшувати витрати на оборону та інфраструктуру. Обидва члени коаліції наполягають на цьому, попри тарифну війну ЄС зі Сполученими Штатами, яка завдає серйозного удару по німецькій економіці. 

У коаліційній угоді зазначається, що Німеччина буде добиватися «зміцнення геополітичних і оборонних можливостей ЄС перед обличчям історичних потрясінь». Попри всі економічні труднощі, новий уряд планує створити фонд у 500 мільярдів євро для фінансування оборонних потреб та інфраструктурних проєктів.

З огляду на послаблення ролі Сполучених Штатів у системі європейської безпеки, Німеччина має намір претендувати на лідерство в об’єднаній Європі. Коаліційна угода чітко вказує на те, що «історичні виклики для Європи будуть у центрі уваги Німеччини».

Отже, на переговорах щодо довгострокового бюджету ЄС, які розпочнуться влітку цього року, новий німецький уряд наполягатиме на збільшенні оборонних видатків Євросоюзу і спробує бути успішним прикладом для інших країн-членів.

Підтримка України

З початку повномасштабної війни Берлін надав Києву понад 43 мільярди євро, з них 15 мільярдів — на оборону. Так, Німеччина — наш найбільший донор у Європі.

У 2025 році німці виділили 7 мільярдів євро на підтримку України, включаючи військову та фінансову допомогу. У 2026-2029 роках планують надати Україні понад 11 мільярдів євро допомоги. Теоретично, новий уряд може збільшити підтримку. 

Однак, поки що про такі плани нічого не відомо. У коаліційній угоді лише наголошується, що Німеччина буде надавати підтримку Україні «стільки, скільки буде потрібно» і готова посилити допомогу. 

«Ми зміцнюємо нашу обороноздатність і спроможність до стримування задля забезпечення свободи й миру. Сила є передумовою миру. Ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною, яка також захищає нашу свободу і принципи світового порядку, заснованого на правилах. Тому ми суттєво посилюватимемо і продовжуватимемо нашу військову, гуманітарну, економічну та політичну підтримку України».Із тексту коаліційної угоди 

У тексті угоди на 144 сторінки Україна згадується 17 разів. Зокрема, учасники коаліції наголошують на необхідності посилити позицію України на майбутніх мирних переговорах: «Ми надамо Україні всебічну підтримку, щоб вона могла ефективно захищатися від російського агресора та відстоювати свою позицію на переговорах. Ми прагнемо до справедливого миру в Україні. Ми будемо тісно співпрацювати з нашими партнерами для вироблення спільної стратегії, спрямованої на досягнення сталого миру. Україна повинна діяти з позиції сили».

У документі окремо йдеться про загрозу німецькій безпеці з боку росії: 

«Агресивна війна росії проти України загрожує і нашій безпеці. Ми переживаємо гібридні атаки на нашу країну з метою зруйнувати єдність Німеччини, підірвати нашу демократію та поставити під загрозу нашу безпеку. Сьогодні наша безпека перебуває під більшою загрозою, ніж будь-коли після закінчення Холодної війни. Найбільша і найбезпосередніша загроза йде від росії». 

В угоді також зазначено, що «глобальна ситуація суттєво змінилася» і вимагає нового підходу до розширення ЄС. Окремо наголошується, що вступ України, Молдови та шести країн Західних Балкан до Євросоюзу відповідає інтересам усіх сторін. «Геополітична необхідність» підштовхує ЄС до того, щоб запропонувати перспективу вступу країнам-кандидатам, які ще не готові до повноправного членства, наприклад, через надання статусу спостерігача в Європейському парламенті та Раді ЄС, йдеться в угоді.

Відтак, Німеччина, яка десятиліттями скептично ставилася до подальшого розширення ЄС, остаточно змінила свою позицію. І це вперше зафіксовано в коаліційній угоді. Для Києва такі формулювання означають, що новий німецький уряд готовий сприяти якнайшвидшому вступу України до ЄС.

Також заслуговує на увагу згадка в тексті угоди про право України на вступ до НАТО, яке Німеччина цілком підтримує.

«Україна як сильна, демократична і суверенна держава, яка самостійно визначає своє майбутнє з євроатлантичною перспективою, має центральне значення для нашої безпеки. Ми залишаємося вірними взятим на себе зобов'язанням щодо перспективи членства України в НАТО, яке було підтверджено на саміті НАТО у Вашингтоні».

У документі також ідеться про необхідність «знайти спосіб використати заморожені російські державні активи для надання фінансової та військової підтримки України». Учасники коаліції підтримують створення спеціального трибуналу для належного переслідування та покарання росії за агресію проти України. 

Крім цього, в коаліційній угоді пропонується реформувати ЄС і змінити процедуру голосування щодо зовнішньої політики Євросоюзу. Цей пункт угоди також безпосередньо стосується України. Наразі всі рішення в ЄС приймаються одноголосно. Якщо хоча б одна країна виступає проти збільшення витрат на оборону чи посилення санкцій проти росії, як це неодноразово робила Угорщина, подолати параліч у прийнятті важливих рішень стає вкрай складно.

Примітно, що в коаліційній угоді також згадується тісна координація Німеччини з Францією, Польщею, Італією та Іспанією як важливий інструмент для спільних європейських дій на зовнішньополітичному напрямку. Всі ці країни послідовно підтримують Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. 

Чи уріже новий уряд виплати українським біженцям 

Маркус Сьодер, лідер партії «Християнсько-соціальний союз», яка входить до блоку ХДС/ХСС на паритетних засадах, підтвердив, що всі учасники коаліції мають спільне бачення щодо проблем та їхнього розв’язання. «Ця коаліційна угода є відповіддю на виклики нашого часу. Новий уряд запропонує програму оздоровлення та модернізації нашої країни. Це сигнал решті світу, що Німеччина повертається», —  сказав Маркус Сьодер.

Сьодер пообіцяв німцям зниження податків і більш жорстку міграційну політику.

«Багаторічна невизначеність закінчилася. Ми повертаємося до часів до 2015 року», — сказав Сьодер, маючи на увазі прибуття великої кількості мігрантів з охопленої війною Сирії, які шукали притулку в Німеччині за часів колишньої канцлерки Ангели Меркель. За словами Сьодера, відтепер уряд не буде витрачати кошти на приймання нових мігрантів та посилить боротьбу з нелегальною міграцією.

Станом на кінець 2024 року в Німеччині перебували близько 1,2 мільйона українських біженців — це  34,3% від 3,5 мільйонів біженців з різних куточків світу.

Українцям Німеччина надала всебічну соціальну підтримку. Працездатні досі можуть подати заяву на отримання такої ж соціальної допомоги (Bürgergeld), як і німецькі громадяни, які втратили роботу. Ця допомога покриває основні витрати на харчування, житло, опалення та медичне страхування. 

Німецький уряд платить 502 євро на місяць працездатним українцям, які не можуть знайти роботу. Подружжя отримує по 451 євро на кожного, діти до 6 років — 318 євро, 6-14 років — 348 євро, 14-18 років — 420 євро. Крім цього, уряд надає українським біженцям ваучери для придбання харчових продуктів, одягу та засобів гігієни. Соціальну допомогу також отримують непрацездатні або пенсіонери з українським паспортом.

Оплачують також житло. Якщо постійного помешкання нема, біженцям надають тимчасове — гуртожитки, хостели або спеціально облаштовані приміщення з базовими послугами, такими як харчування, медична допомога та юридичні консультації.

Після тимчасового розміщення біженці можуть отримати субсидоване соціальне житло для довгострокового проживання із доступною орендною платою. Воно надається за пільговими умовами через державні програми. Наразі невідомо, чи має намір новий уряд продовжувати дію цих програм, і чи буде скорочувати соціальні виплати для українців у Німеччині.

У вересні 2022 року Фрідріх Мерц назвав українських біженців «туристами з соціальними пільгами» і закликав уряд скоротити витрати на соціальну допомогу працездатним українцям. Пізніше він перепросив за свої образливі висловлювання, але не змінив своїх поглядів щодо необхідності реалізації більш жорсткої міграційної політики. 

Проукраїнський яструб може очолити МЗС

За інформацією німецького видання DW, блок ХДС/ХСС отримає 9 міністерських портфелів, а соціал-демократи можуть розраховувати на 7 міністерств у новому федеральному уряді.

Соціал-демократична партія відповідатиме за фінанси та оборону. Отже, соціал-демократ Борис Пісторіус, який був міністром оборони в уряді Олафа Шольца, має високі шанси знову очолити це відомство.

Окрім посади канцлера, ХДС/ХСС отримає міністерство закордонних справ і міністерство внутрішніх справ. Головним претендентом на посаду міністра закордонних справ німецькі журналісти вважають 62-річного заступника голови парламентської фракції ХДС/ХСС Йоганна Вадепхула. Він відомий тим, що закликав дозволити Україні завдавати ударів по військових цілях на території росії західною зброєю.

Крім цього, представники ХДС/ХСС очолять міністерство економіки та енергетики, а також міністерства у справах сім'ї, освіти, охорони здоров'я, сільського господарства, транспорту та цифрової інфраструктури. Кожна партія сама вирішуватиме, хто саме очолить свої міністерства.

Очікується, що соціал-демократи візьмуть на себе захист прав споживачів, соціальну політику, охорону навколишнього середовища, а також відповідатимуть за міністерство юстиції та міністерство будівництва.

Фрідріх Мерц, буде затверджений на посаді канцлера не раніше 7 травня, оскільки учасники коаліції все ще мають вирішити кілька процедурних питань. Цього місяця Соціал-демократична партія планує провести засідання і проголосувати за підписання коаліційної угоди з ХДС/ХСС. Утім це є простою формальністю. 

69-річний Фрідріх Мерц стане найстаршим канцлером Німеччини з 1949 року, коли уряд очолив 73-річний Конрад Аденауер. Мерц чекав на цей шанс чверть століття, відтоді, як програв боротьбу за лідерство в партії ХДС Ангелі Меркель у далекому 2000 році.

Фрідріх Мерц був двічі в Україні з початку російського вторгнення і добре розуміє масштаби російських звірств. Вперше він приїхав 3 травня 2022 року, вдруге — 9 грудня 2024 року. Послідовна проукраїнська позиція майбутнього канцлера Німеччини не викликає жодних сумнівів.